ЮСТ УКРАЇНА

english version
русская версия
карта сайту
зворотний зв'язок
ПРО ФІРМУ ПОСЛУГИ ПАРТНЕРИ ЮРИСТИ КЛІЄНТИ НОВИНИ ПУБЛІКАЦІЇ ВАКАНСІЇ
Заснована у 2006 році

Україна, 01004, Київ
вул. Червоноармiйська, 9/2, офiс 7
тел.: + 38 (044) 289 3148
факс: + 38 (044) 492 0504

Донецький офiс
Україна, 83015, Донецьк
проспект Миру, 15, офiс 33
тел.: + 38 (062) 343 4084
факс: + 38 (062) 343 4083

 
Публікації
Про деякі практичні аспекти дематеріалізації випуску акцій

Дематеріалізація випуску акцій, як комплекс дій з переведення випуску акцій у бездокументарну форму, для багатьох українських емітентів є неминучою процедурою під час приведення своєї діяльності у відповідність із Законом України від 17.09.08 р. № 514-VI «Про акціонерні товариства».

Строк на дематеріалізацію, відведений Перехідними положеннями цього Закону, поступово зменшується, у зв'язку з чим зростає інтерес до цієї теми з боку емітентів.

Сама процедура дематеріалізації досить чітко описана у Положенні про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування, затвердженому рішенням ДКЦПФР від 30.06.2000 р. № 98 (далі - Положення № 98). Проте на практиці ми зіштовхнулися з тим, що не все описане виглядає так чудово у реальному житті. Тому спробували викласти рекомендації, вироблені на основі нашого досвіду під час супроводу цієї процедури.

Дотримання всіх встановлених Положенням № 98 строків є одним найважливіших елементів успішності всього процесу, оскільки порушення нехай навіть одного з них на початку може стати загрозою для своєчасного проведення подальших стадій, що згодом створить чимало додаткових проблем для емітента та його посадових осіб.

Важливість цього твердження краще всього підтверджується прикладом із практики.

Відповідно до з п. 2.3 зазначеного Положення емітент повинен визначити дату припинення ведення реєстру, яка має бути встановлена не раніше ніж за 45 календарних днів, але не пізніше ніж за 60 календарних днів від дати отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі.

На загальних зборах акціонери АТ визначили, що датою зупинення ведення реєстру акціонерів є 46-ий день з дати отримання нового свідоцтва у територіальному управлінні ДКЦПФР. Проте представник емітента з певних причин не надав до територіального управління ДКЦПФР у 30-денний строк з дати прийняття рішення пакет документів, оформлених відповідно до вимог, що заявляються до них, або надав у межах цього строку, але з порушенням змісту. У результаті всю процедуру було зупинено до отримання «правильної» редакції документів. Через сплив необхідних строків затримка у видачі свідоцтва про реєстрацію випуску в бездокументарній формі вилилася у те, що реєстр акціонерів не було закрито на дату, встановлену загальними зборами, а в акціонерів виник конфлікт з реєстратором, який зупинив ведення реєстру в строк, зазначений у рішенні загальних зборів. Хоча у нього, за великим рахунком, не було підстав припиняти ведення реєстру в строк, менший ніж 45 днів з дати отримання емітентом свідоцтва (копія нового свідоцтва подається реєстратору емітентом протягом 5 робочих днів з дати його отримання разом із запитом на складання реєстру на дату закриття такого реєстру).

З іншого прикладу - недотримання строку публікації повідомлення акціонерів про збори, на яких вирішується питання про дематеріалізацію, що тягне за собою неприємне спілкування з територіальним управлінням ДКЦПФР аж до відмови останнього у видачі свідоцтва та застосування адміністративних санкцій за порушення законодавства про цінні папери.

Щонайкращим способом самоконтролю, а також контролю за діяльністю клієнтів у цьому напрямку є розробка чіткого календарного плану всього процесу, а також визначення переліку документів, необхідних для подання на відповідних етапах. При цьому план дій слід розробляти вже відразу після прийняття уповноваженим органом АТ рішення про скликання загальних зборів - так буде більше часу для розрахунків та узгоджень з учасниками цього процесу. Крім того, чимало акціонерів під час підготовки до загальних зборів захочуть ознайомитися з проектами договорів з хранителем та депозитарною установою, а отже, контакти з потенційним хранителем/депозитарієм необхідно налагоджувати якомога раніше.

Далі під час написання календарного плану потрібно враховувати, що Положення № 98 у деяких випадках зазначає строки як у робочих днях (наприклад, забезпечення емітентом отримання реєстродержателем копії глобального сертифікату, засвідченої депозитарієм), так і в календарних (наприклад, визначення дати зупинення ведення реєстру від дати видачі нового свідоцтва в управлінні ДКЦПФР).

Для емітента це означає, що, незважаючи на можливість встановлення у рішенні загальних зборів дати зупинення ведення реєстру в межах певного «плаваючого» періоду (від 45 до 60 днів від дати отримання нового свідоцтва), цю дату краще визначати на 58 - 59 день, щоб мати додатковий час про запас. У деяких випадках це стає просто порятунком - адже спеціаліст (часто - єдиний) територіального управління ДКЦПФР теж може бути у відрядженні, на лікарняному, конференції тощо.

Як засвідчила практика, просто неоціненним з погляду оптимізації часу є своєчасне (до подання документів) консультування у спеціалістів відповідного територіального управління ДКЦПФР щодо вимог цього управління до редакції протоколу загальних зборів та змісту інших документів (зокрема довідок).

Уточнимо, що процедура заміни саме свідоцтва про реєстрацію випуску регулюється Положенням про порядок заміни свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у зв’язку зі зміною форми випуску, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 26.01.05 р. № 21 (далі - Положення № 21).

Цікаво, але крім вимог до змісту окремих положень протоколу, передбачених Положеннями № 98 і № 21, спеціалісти управлінь у різних регіонах заявляють різні вимоги до самої форми та змісту протоколу (адже немає єдиного стандарту цього документа):

- одні вимагають окремого зазначення рядка «Порядок денний» великими літерами, що має обов’язково бути на першій сторінці протоколу;

- інші - надати повністю протокол, а не витяг з нього (у результаті краще наперед вказати у календарному плані подання протоколу повністю);

- треті бажають, щоб у розділі протоколу про порядок денний питання про переведення у бездокументарну форму існування акцій обов’язково розділялися на окремі питання - визначення депозитарію, хранителя, зазначення дати припинення реєстру, способу повідомлення акціонерів про прийняте рішення (тобто, на їх думку, не можна на порядку денному протоколу просто вказати пункт «Про переведення акцій АТ ХХХ з документарної форми існування у бездокументарну» без розкриття його елементів, навіть якщо далі в самому тексті протоколу ці моменти відображено окремими підпунктами);

- ще одні вимагають, щоб результати голосування щодо дематеріалізації наголошувалися із зазначенням кількості голосів «проти» та «утрималися» (хоча в протоколах є 100% згода всіх присутніх із зазначенням кількості їх голосів);

- п’ятим необхідно подавати не довідку про повідомлення акціонерів про проведені збори та прийняте рішення про дематеріалізацію акцій, а довідку про повідомлення всіх акціонерів про саме скликання загальних зборів у спосіб, передбачений статутом (а іноді навіть обидві) тощо.

При цьому недотримання вказаних вище «законних вимог» з «грізних» поглядів спеціалістів управлінь тягне за собою затримку в розгляді документів, і навіть відмову в заміні свідоцтва. Зрозуміло, що в судовому порядку це можна досить успішно оскаржити, але для юриста це дарма згаяний цінний час, тому виникнення таких інцидентів краще попередити.

Окремо варто згадати досить специфічну проблему, з якою зіштовхуються ті емітенти, які затверджують нові редакції статуту та внутрішніх положень, реєструють їх, і при цьому одночасно починають процес дематеріалізації.

Суть ось у чому: коли відбудеться реєстрація статуту у державного реєстратора, емітенту буде потрібна заміна печатки, штампів тощо зі «старим» найменуванням, інакше договірна та інша робота просто зупиниться. При цьому як Положення № 98, так і Положення № 21, вимагають подання копій документів, засвідчених печаткою емітента, для отримання нового свідоцтва.

Якщо емітент до отримання нової печатки поспішив знищити «стару» після перереєстрації статуту, то він не зможе подати заяву та інші документи до територіального управління ДКЦПФР на заміну свідоцтва про випуск акцій. Точніше, їх приймуть, але в роботу не візьмуть, оскільки вони не відповідають формі. Підстави при цьому різні: копії засвідчені печаткою АТ з «іншою» назвою, подане для заміни свідоцтво про реєстрацію випуску акцій у документарній формі, видане на «іншу» юридичну особу, остання редакція статуту теж відноситься не до тієї юридичної особи, яка раніше реєструвала випуск акцій. І вся процедура зупиняється до тих пір, поки емітент не виконає вимоги управління ДКЦПФР замінити «старе» свідоцтво про реєстрацію випуску на свідоцтво з новим найменуванням. І це відбувається навіть незважаючи на те, що відповідна процедура (обмін у зв’язку зі зміною найменування емітента) на сьогодні як і раніше узгоджується у коридорах ДКЦПФР.

Для компаній, які намагаються здійснювати ці процеси одночасно, також дуже важливо стежити за тим, щоб у повідомленнях акціонерам і в друкованих виданнях про проведення загальних зборів, на яких буде прийнято рішення про дематеріалізацію, не було відмінностей у назві товариства. Інакше (наприклад, коли в одному пункті опублікованого порядку денного мова йде про затвердження статуту ВАТ «ХХХ» у новій редакції, а в іншому - про дематеріалізацію випуску акцій ПАО «ХХХ») доведеться, як мінімум, довго пояснювати спеціалісту територіального управління ДКЦПФР причини відмінностей та переконувати у відсутності будь-яких негативних наслідків (хоча нам зустрічалися випадки, коли від емітентів вимагали проведення нової публікації з «нормальним» текстом, або ж додаткової публікації про виявлення друкарських помилок).

Очевидно, що для емітента та юридичної компанії, що його обслуговує, такі ситуації тягнуть за собою досить неприємні наслідки, пов’язані з вірогідністю порушення строків процесу дематеріалізації. Правда, зараз з’явилася інформація, що в ДКЦПФР намагаються вирішити цю проблему, щоб можна було одночасно в «новому» свідоцтві зазначати також «нове» найменування емітента (адже очевидно що проблема перейменування емітента у зв’язку з вимогами закону має, швидше за все, формальний характер, оскільки не проводиться реорганізація емітента, і його номер ЄДРПОУ не змінюється). Проте коли це відбудеться - невідомо.

Тому ми радимо нашим клієнтам не починати перереєстрацію статутів та внутрішніх документів товариства до завершення процедури дематеріалізації. Проте можна на одних загальних зборах прийняти рішення як про проведення дематеріалізації відповідно до Положення № 98, так і про затвердження нової редакції статуту та інших документів. При цьому строк набуття чинності цими документами та державну реєстрацію статуту перенести на пізніший строк - наприклад, після депонування глобального сертифікату в депозитарії.

З практичного погляду, якщо готовий пакет документів, то немає жодних часових обмежень щодо укладення договору з хранителем (а іноді - і депозитарієм), за винятком того, що ці договори мають бути укладені не пізніше як за 10 днів до дати припинення ведення реєстру. Іншими словами, за наявності нормальних ділових відносин та пакету документів договори з хранителем і депозитарієм можна формально укласти вже після прийняття рішення загальними зборами (без зазначення дати - її потрібно буде вказати після дати отримання нового свідоцтва в ДКЦПФР).

У деяких випадках (якщо є упевненість в тому, що склад акціонерів та кількість їх акцій не зміниться у період з дати прийняття рішення загальними зборами і дати зупинення ведення реєстру) хранитель може розпочати роботу з відкриття рахунків у цінних паперах на підставі колишнього реєстру акціонерів, який подавався реєстродержателем на дату проведення загальних зборів. Зрозуміло, що сторони всіх цих договорів офіційно розпочнуть їх виконувати (хранитель, наприклад, зарахує акції на відкриті рахунки) вже після оформлення інших документів, які вимагає законодавство.

Це дозволить досягти того, що рахунки в цінних паперах у хранителя будуть готові набагато швидше, хоча у хранителя є 2 місяці на їх створення з дати отримання відповідного розпорядження емітента, але за великої кількості рахунків, що підлягають відкриттю, навіть цього строку може бути недостатньо. Таким чином, акціонерам під час підготовки рахунків наперед з метою введення повноцінного режиму цих рахунків можна буде звертатися до хранителя за здійсненням операцій вже наступного дня після подання емітентом формального розпорядження про перерахування на їх рахунки акцій.

Далі емітенту при виборі хранителя слід було б віддавати перевагу тому, у якого налагоджені комунікації з депозитарієм і який супроводжуватиме випуск акцій. Це дозволить спростити процедуру отримання певної інформації та оформлення документів відповідно до вимог депозитарної установи.

Наведемо випадок з практики. Один з емітентів, успішно пройшовши процедуру отримання нового свідоцтва, через відсутність налагодженого обміну інформацією між хранителем і депозитарієм (а також невисокої якості роботи спеціалістів хранителя) зіштовхнувся з проблемою укладення договору з депозитарієм на обслуговування емісії.

Суть проблеми полягала в такому: депозитарій був абсолютно не проти укласти договір, але через те, що у складі акціонерів емітента була юридична особа-нерезидент, який володів більше 50% його статутного капіталу, для підписання договору емітенту необхідно було надати так звану «інформацію про фізичних осіб», які, у свою чергу, володіють більш як 50% статутного капіталу цього нерезидента. А для отримання такої інформації необхідний час.

Нагадаємо, що згідно з п. 2.5 Положення № 98 цей договір слід укласти не пізніше як за 10 днів до дати зупинення ведення реєстру.

В результаті, коли емітент отримав таку інформацію про зазначених фізичних осіб, строки, передбачені Положенням № 98, минули. Це викликало «великий інтерес» з боку територіального управління ДКЦПФР - адже потрібно ж наповнювати Держбюджет за допомогою адміністративних штрафів.

Хоча всієї цієї ситуації можна було б уникнути, якби емітент у процесі підготовки календарного плану визначився б зі складом документів та інформації, необхідної потенційному хранителю і депозитарію для фактичного набуття чинності договірними відносинами...

Крім того, емітенту слід наперед визначитися зі своїм реєстратором у частині розрахунків з ним у зв’язку з передачею реєстру та подальшим 5-річним зберіганням реєстратором первинних документів (див. п. 3.6, 3.7 Положення № 98).

Тут також наведемо приклад: один з реєстраторів поставив емітенту як умову передання реєстру хранителю внести одноразову плату до моменту передання реєстру за послуги зі зберігання на 5 років вперед (хоча в договорах з ним про таку «єдину суму» не було сказано жодного слова). В процесі переговорів кожна зі сторін стояла на своєму, і лише факт наближення дати зупинення ведення реєстру, встановленої рішенням загальних зборів, примусив емітента погодитися з умовою реєстратора. Зрозуміло, сума вийшла чималою ...

Нарешті, хотілося б закликати емітентів до тверезої оцінки строків проведення дематеріалізації випуску акцій. Якщо емітент знаходиться у процесі приведення діяльності у відповідність з новим законодавством і лише думає розпочати дематеріалізацію, - варто поквапитися і не вірити рекламним закликам про те, що її можна пройти за місяць-два.

Чому? Математика проста:

- спочатку потрібно дотриматися 45-денного строку для повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів;

- також не варто розраховувати на те, що територіальне управління ДКЦПФР видасть нове свідоцтво за 1 - 2 дні (взагалі на це виділено 15 днів, і від цього максимального строку спеціаліст управління навряд чи відступить);

- далі між датою отримання нового свідоцтва та датою зупинення ведення реєстру має пройти не менш як 45 днів;

- потім реєстр після дати зупинення його ведення передається хранителю протягом 5 робочих днів тощо.

Отже, за нашими підрахунками процес дематеріалізації в кращому випадку займає близько 4 - 5 місяців (це з урахуванням того, що емітент зверне увагу на всі необхідні строки «про запас» у межах, встановлених законодавством), починаючи з дати прийняття правлінням АТ рішення про скликання загальних зборів акціонерів і відкриття рахунків хранителем з переведенням на них належних акціонерам акцій.

Якщо говорити об’єктивно, то найближчим часом зі збільшенням кількості емітентів, що проходять процедуру заміни свідоцтва про реєстрацію випуску в процесі дематеріалізації, територіальним управлінням ДКЦПФР все складніше буде справлятися з великою кількістю заяв емітентів (не говорячи вже про депозитарії). А значить, збільшуватимуться строки фактичного отримання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі у разі збільшення кількості відмов у видачі свідоцтва з формальних підстав. Тому емітенту слід уже зараз ініціювати процедуру дематеріалізації, причому якнайскоріше.

У пресі все частіше зустрічаються думки спеціалістів про процес дематеріалізації, проте не хотілося б збільшувати їх число простим абстрактним його описом. Строк, відведений законодавцями на переведення акцій у бездокументарну форму існування, стає все меншим. І хоча сама процедура дематеріалізації й виглядає відносно простою, для емітентів у теперішній ситуації ціннішим є отримання професійних своєчасних порад від спеціалістів.

Олексій РОГАЧОВ
ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ Україна»




повернутися до списку