ЮСТ УКРАЇНА

english version
русская версия
карта сайту
зворотний зв'язок
ПРО ФІРМУ ПОСЛУГИ ПАРТНЕРИ ЮРИСТИ КЛІЄНТИ НОВИНИ ПУБЛІКАЦІЇ ВАКАНСІЇ
Заснована у 2006 році

Україна, 01004, Київ
вул. Червоноармiйська, 9/2, офiс 7
тел.: + 38 (044) 289 3148
факс: + 38 (044) 492 0504

 
Публікації
Розкриття інформації акціонерним товариством:
АТ як на долоні


У своїх статтях ми не раз акцентували увагу на тій обставині, що новий Закон України 17.09.08 р. № 514-VI «Про акціонерні товариства» (далі - Закон про АТ) вста­новлює принципи корпоративного управління, що характерні для країн з традиційною ринковою економікою. Більш наочно держава продемонструвала учасникам ринку політичну волю розвивати фондовий ринок, залучаючи як інституційних, так і приватних інвесторів на прикладі правового регулювання питань, що пов’язані з розкриттям інформації акціонерними товариствами (далі - АТ). А в поєднанні зі змінами до чинного законодавства, що внесені Законом України від 25.12.08 р. № 801-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів» (далі - Закон № 801)*, які посилюють відповідальність емітентів за порушення порядку розкриття інформації, нові правила гри остаточно переконали нас у тому, що ця політична воля підкріплена конкретними рішеннями.

Розкриття інформації про АТ завжди мало 2 аспекти. По-перше, доступ до інформації повинні мати акціонери АТ, які мають право звертатися до товариства з відповідним запитом. А по-друге, АТ зобов’язане публікувати регулярну та особливу інформацію про свою діяльність у порядку, передбаченому законодавством.

До набрання чинності Законом про АТ питання, пов’язані з наданням акціонеру інформації про АТ, були врегульовані пп. «г» ст. 10 Закону України від 19.09.91 р. № 1576-XII «Про господарські товариства». Відповідно до старих правил на вимогу акціонера товариство зобов’язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів акціонерів.

Згідно з роз’ясненням ДКЦПФР від 29.10.02 р. № 5 «Про порядок застосування пункту «г» статті 10 Закону України “Про господарські товариства”», акціонери під час ознайомлення з документами про діяльність товариства відповідно до ст. 35 Закону України від 02.10.92 р. № 2657-XII «Про інформацію» мали право робити виписки з наданих їм для ознайомлення документів, фотографувати їх, записувати текст на магнітну плівку тощо.

Як бачимо, згідно зі старими правилами:

а) акціонери могли лише знайомитися з документами товариства та самостійно робити з них виписки; та

б) перелік документів, які надавалися акціонеру, був невеликим, а отримати будь-яку додаткову інформацію було досить складно.

Показовою у цьому випадку є чинна судова практика.

Так, у своєму рішенні від 14.12.05 р. ВСУ зазначив: «...враховуючи те, що чинним спеціальним законодавством і статутом ВАТ чітко визначений перелік документів товариства, які можуть бути надані його акціонерові для ознайомлення з метою реалізації передбачених законом прав, суд не мав законних підстав зобов’язувати ВАТ надати позивачці у письмовому вигляді (у вигляді ксерокопій) документи про діяльність товариства, що є незаконним втручанням у його внутрішню господарську діяльність...».

Права акціонера на інформацію

відповідно до Закону про АТ

Можливість акціонера отримувати інформацію про АТ розширена Законом про АТ безпрецедентно! У частині першій ст. 77 цього Закону наведено перелік документів, до яких АТ зобов’язане забезпечити доступ кожного акціонера. Це:

1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький договір, свідоцтво про державну реєстрацію товариства;

2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні документи та зміни до них;

3) положення про кожну філію та кожне представництво товариства;

4) документи, що підтверджують права товариства на майно;

5)принципи (кодекс) корпоративного управління товариства;

6) протоколи загальних зборів;

7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;

8) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу;

9) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства;

10) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства;

11) річна фінансова звітність;

12) документи бухгалтерського обліку;

13) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

14)проспект емісії, свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства;

15)перелік афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій;

16)особлива інформація про товариство згідно з вимогами законодавства;

17) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.

Наведений список просто приголомшує! Діяльність АТ тепер буде не просто як на долоні…

Врегульовано і порядок доступу акціонерів до зазначеної інформації про діяльність АТ. Так, для цього акціонеру необхідно надіслати письмову вимогу на адресу товариства, після чого, протягом 10 днів з моменту надходження такої письмової вимоги корпоративний секретар, а у разі його відсутності - виконавчий орган АТ, зобов’язаний надати акціонеру засвідчені копії зазначених вище документів, за винятком документів бухгалтерського обліку. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на їх виготовлення, і витрат, пов’язаних з пересилкою документів поштою. Також хотілося б зазначити, що акціонери можуть не тільки отримати вказані у ст. 77 Закону про АТ документи, але й ознайомитися з ними у приміщенні товариства за його місцезнаходженням у робочий час, за умови повідомлення виконавчого органу АТ не пізніше ніж за два робочих дні.

Закон про АТ не просто гарантує надання інформації акціонерам, але і визначає осіб, відповідальних за таке надання. Ними є або корпоративний секретар товариства, або (за його відсутності) виконавчий орган АТ. Тому в товаристві із значною кількістю акціонерів наявність посади корпоративного секретаря є життєво необхідною.

Введення Законом про АТ зазначеної посади - це важливий крок у розвитку корпоративної культури українських АТ, особливо, в світлі змін, яких зазнало законодавство про відповідальність на фондовому ринку. Так, Законом № 801 було внесено зміни до Закону України від 30.10.96 р. № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон про держрегулювання ринку ЦП), зокрема ст. 11 цього Закону було викладено у новій редакції, згідно з якою Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР) застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема за ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації, - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - нмдг).

Крім того, слід зазначити, що також було внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), зокрема його норми доповнено ст. 1635 наступного змісту: «Ненадання посадовою особою емітента інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації - тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

При цьомуКримінальний кодекс України було доповнено ст. 2322, згідно з якою ненадання службовою особою емітента інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації, якщо це заподіяло інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) матеріальну шкоду в значному розмірі, карається штрафом від 500 до 1000 нмдг або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

У контексті питання про відповідальність хотілося б навести приклад з судової практики Російської Федерації. Нагадаємо, що Закон про акціонерні товариства РФ діє давно, так само як і принципи транспарентності* при розкритті інформації на вимогу акціонера.

Наводимо цю практику з тієї причини, що ідеологічно концепції судової системи України та Російської Федерації досить близькі, й, можливо, досвід наших північних колег буде адаптовано до українських реалій. Так, у постанові Федерального Арбітражного Суду Північно-західного округу від 24.02.04 р. у справі № А 21-5465/03-С2 при розгляді касаційної скарги було вказано, що «... відповідно до пункту 2 статті 91 Федерального Закону «Про акціонерні товариства» суд обгрунтовано задовольнив вимоги позивача в частині надання йому копій статуту товариства... щоквартальних звітів емітента та інших документів, що містять інформацію, яка підлягає публікації або розкриттю іншим способом. Касаційна інстанція не може погодитися з доводом подавця скарги у тому, що суд першої інстанції не досліджував питання про наявність або відсутність у відповідача документів, вимога у наданні копій яких заявлена позивачем. Відповідно до пункту 1 статті 65 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації кожна зі сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, відповідач повинен був довести неможливість надання ним позивачу документів, зберігати які він зобов’язаний через пункт 1 статті 89 Федерального закону «Про акціонерні товариства...».

Який же висновок?

Висновок наступний: незалежно від раніше встановлених законодавством строків зберігання документів, інших обставин, документи, які АТ зобов’язане надавати акціонеру на його вимогу, повинні зберігатися товариством. При цьому АТ зобов’язане забезпечувати доступ акціонерів до зазначених документів або ж доводити у суді, що надання документів, наявність яких через законодавство про АТ є обов’язковою, неможливе з об’єктивних причин.

Звертаємо увагу на те, що публічне АТ зобов’язане мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет,на якій розміщується інформація, що підлягає публікації відповідно до законодавства, а також інформація, визначена пп. 1 - 3, 5, 6, 10, 11, 13 - 16 частини першої ст. 77 Закону про АТ. Нагадаємо, що згідно з п. 8 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19.12.06 р. № 1591 (далі - Положення), емітент при оприлюдненні інформації на сторінці в мережі Інтернет забезпечує вільний доступ до такої інформації, а також повідомляє на вимогу зацікавлених осіб адреси сторінок в мережі Інтернет, на яких вона оприлюднюється.

Регулярна та особлива інформація:

новини

Найцікавіше, на наш погляд, нововведення щодо розкриття товариством регулярної інформації на фондовому ринку абсолютно несподівано розмістилося у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону про АТ.

УВАГА! Згідно з нормами пп. 5 п. 3 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону про АТ абзац 1 ч. 6 ст. 40 Закону України від 23.02.06 р. № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р. № 31, ст. 268) доповнено пропозицією наступного змісту «Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на підставі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) впорядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку».

Отже, як тільки АТ приведуть свої статутні документи у відповідність з новим Законом про АТ і, обравши організаційно-правову форму - публічне АТ, вони будуть зобов’язані додатково до наявних форм регулярної звітності публікувати інформацію, підготовлену згідно з вимогами МСБО. Залишається тільки почекати, коли ДКЦПФР затвердить порядок розкриття регулярної інформації за міжнародними стандартами, оскільки поки що такого положення не існує.

У питаннях щодо розкриття товариством регулярної та особливої інформації Законом про АТ не привнесено жодних кардинальних нововведень.

У той же час, приймаючи Закон № 801, законодавцем внесено зміни до ст. 11 Закону про держрегулювання ринку ЦП. Серед іншого, зазначену статтю доповнено пп. 5 - 7, відповідно до якого ДКЦПФР застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за:

- неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації - у розмірі до 1000 нмдг. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від 1000 до 5000 нмдг;

- нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів - у розмірі до 1000 нмдг. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від 1000 до 5000 нмдг;

- неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до ДКЦПФР - у розмірі до 1000 нмдг. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від 1000 до 5000 нмдг.

Крім цього, було внесено зміни до КУпАП, а саме, зазначений Кодекс було доповнено ст. 16311, яка передбачає відповідальність за:

- несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку;

- нерозкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку;

- розкриття на фондовому ринку інформації не в повному обсязі або розкриття недостовірної інформації, вчинене посадовою особою емітента або професійного учасника фондового ринку.

Отже, після набрання чинності Законом про АТ для учасників ринку стартує нова ера, ознаменована цілим рядом нововведень в галузі розкриття інформації, як регулярної та особливої, так і інформації, що надається за запитами акціонерів. Найбільш значним проривом, який неоднозначно оцінюють керівники юридичних департаментів багатьох АТ, є змінапорядку доступу акціонерів до інформації та документів АТ, а також вимоги до обсягу документів, зберігання та надання яких за запитом акціонерів є обов’язковим.

Ще однією проблемою всіх АТ стане посилення санкцій за порушення порядку розкриття інформації, зокрема введення кримінальної та адміністративної відповідальності посадових осіб за порушення вимог про розкриття інформації та надання інформації за запитом акціонера.

Третьою проблемою стане обов’язок публічних АТ розкривати свою регулярну інформацію відповідно до МСБО (необхідність ведення тепер уже потрійного обліку: податкового, бухгалтерського за українськими та бухгалтерського за міжнародними стандартами), що стане чинником додаткового робочого навантаження на відповідні підрозділи емітентів. Нам залишається лише констатувати, що ще до затвердження ДКЦПФР порядку розкриття інформації відповідно до МСБО публічного АТ варто задуматися над пошуком аудиторів, компетентних підтверджувати своїми висновками дані бухгалтерської звітності, підготовленої за міжнародними стандартами, а також підшукувати або навчати фахівців, що здатні адаптувати дані бухгалтерського обліку до форм, їм відповідних.

Замість висновку зазначимо, що не можна не привітати цілком об’єктивне бажання законодавця привести правове регулювання діяльності АТ, зокрема у сфері розкриття інформації про АТ, відповідно до тенденцій, що існують у світовій практиці. При цьому доведеться все-таки враховувати український менталітет, сталу практику ведення документообігу та бухгалтерського обліку підприємствами, у тому числі АТ, а найголовніше, - особливості адаптації українців до будь-яких нововведень.

Юлія курило
адвокат
партнер ЮФ «ЮСТ Україна»

*Огляд змін до чинного законодавства, що внесені зазначеним Законом, див. у газеті «АБ» № 4 (214), лютий 2009 р.,  с. 32 «Правопорушення на ринку цінних паперів: відповідальність».




повернутися до списку