ЮСТ УКРАЇНА

english version
русская версия
карта сайту
зворотний зв'язок
ПРО ФІРМУ ПОСЛУГИ ПАРТНЕРИ ЮРИСТИ КЛІЄНТИ НОВИНИ ПУБЛІКАЦІЇ ВАКАНСІЇ
Заснована у 2006 році

Україна, 01004, Київ
вул. Червоноармiйська, 9/2, офiс 7
тел.: + 38 (044) 289 3148
факс: + 38 (044) 492 0504

 
Публікації
Загальні збори акціонерів: проводимо по новому

У продовження серії статей про новий Закон України «Про акціонерні товариства» (далі - Закон) наважусь обговорити такий немало важливий аспект діяльності акціонерного товариства, як робота його вищого органу управління  - загальних зборів акціонерів. Судова практика свідчить про те, що в більшості випадків саме процесуальні порушення, пов'язані з неправильною організацією роботи цього інституту, приводять до визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерних товариств і, як наслідок, істотно знижують ефективність управління таким товариством.

Зупинимося на наступних ключових моментах.

Компетенція загальних зборів відповідно до нового Закону

Відразу ж звертає на себе увагу більше докладний, у порівнянні із чинним законом «Про господарські товариства», опис повноважень загальних зборів акціонерів, як вищого органу управління господарським товариством. У той же час, частину функцій у загальних зборів акціонерів відповідно до нового закону, все-таки відібрали. Мова йде про створення та відкликання виконавчого органу Товариства. Тепер це парафія наглядової ради. Розмірковуючи на тему ефективності подібного нововведення, відзначу, що дана зміна, безумовно, на користь мажоритарним акціонерам, які контролюють наглядову раду акціонерного товариства. Як відомо, лояльність менеджменту до власників величина змінна. А в умовах, коли скликання акціонерних зборів і його організація також у значній мірі перебувають у руках менеджменту, здійснення функцій контролю за діями найманих директорів, оперативне втручання в їх роботу стає досить складним. Природно, що мажоритарних акціонерів така ситуація мало влаштовувала. Усім відомі ситуації, коли перший керівник акціонерного товариства (особливо коли мова йде про одноосібний орган управління) з якихось причин не міг виконувати свої обов'язки (раптова хвороба, смерть  і т.д.). Якщо внутрішніми документами товариства не була прописана процедура заміщення, товариство могло зіткнутися з власним паралічем, усунути який можливо було лише мінімум через 2 місяці шляхом скликання та проведення загальних зборів акціонерів, які уповноважені вирішувати відповідні питання. Новим законом така ситуація не виключена, однак у руки наглядової ради, органа більш мобільного та більше обізнаного в справах акціонерного товариства ніж загальні збори, передані важелі оперативного втручання, які при подібних умовах не дозволять товариству тривалий час залишатися без керівника виконавчого органу. 

До компетенції загальних зборів більше не відносяться питання:

- про створення, реорганізацію та ліквідацію дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів та положень;

- про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Товариства;

- ухвалення рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представництва інтересів акціонерів у випадках передбачених законом;

- про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про національну депозитарну систему...»). Зазначені повноваження передані наглядовій раді Товариства (п.21 ч.1 ст. 52 Закону).

Що стосується нових повноважень загальних зборів, то тут можна відзначити наступні:

- здійснення повноважень Наглядової ради у випадку її відсутності (ч.2 ст. 51);

- затвердження умов договору про передачу повноважень лічильної комісії Загальних зборів акціонерів реєстраторові або депозитарію АТ (ч.1 ст. 44 Закону);

- обрання лічильної комісії (ч.1 ст. 44 Закону);

- прийняття рішень про відшкодування видатків на проведення загальних зборів у випадку якщо ініціаторами Загальних зборів були акціонери або наглядова рада ( ч.1 ст. 32 Закону).

Також не варто забувати, що, як і раніше, загальні збори акціонерів можуть ухвалювати рішення щодо будь-яких питань діяльності Товариства, а статутом товариства можна передбачити додаткові повноваження, які будуть відноситися до виключної компетенції загальних зборів.

Повідомлення про загальні збори

Немало важливу роль при організації та проведенні загальних зборів акціонерів відіграють процедурні питання. В умовах, коли у публічного акціонерного товариства кількість акціонерів може досягати від декількох сотень до декількох тисяч, не можна не відзначити, що ускладнення процедури скликання загальних зборів і складання документів, пов'язаних із загальними зборами в цілому негативно позначиться на стабільності роботи акціонерного товариства. Оскільки персональне повідомлення акціонерів про майбутні збори - ключовий етап у підготовці та проведенні загальних зборів звернемо увагу й на це питання.

Згідно ст. 35 Закону, письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства і їх порядок денний, направляється кожному акціонерові, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, який встановлений законодавством про депозитарну систему України. На даний момент, законодавством не визначений порядок складення переліку акціонерів, яким направляються персональні повідомлення, тому прокоментувати його не вважається за можливе.  У будь-якому разі, щиро сподіваємося, що найближчим часом порядок складення переліку акціонерів буде розроблений і доведений до відома громадськості, інакше річні загальні збори акціонерів уже у квітні 2009 року проводити буде неможливо.

Відповідно до Закону, у випадку реєстрації акцій на ім'я номінального власника, повідомлення про проведення загальних зборів і порядок денний, направляється номінальному власникові, який забезпечує персональне повідомлення акціонерів, яких він обслуговує. Оскільки формою існування акцій буде винятково бездокументарна, швидше за все саме депозитарії або зберігачі будуть значитися в реєстрі власників іменних цінних паперів, як номінальні власники, і саме на даних учасників фондового ринку буде покладена вся повнота відповідальності доведення до відома акціонерів, яких вони обслуговують, відповідної інформації. На жаль, на відміну від положень ч. 4. ст. 52 Закону Російської Федерації «Про акціонерні товариства», що  передбачає відповідний обов'язок номінального власника, наше законодавство такого тягаря на плечі зберігачів, депозитаріїв і інших номінальних власників не покладає. Виходом із даної ситуації буде включення відповідних положень у договори, при відкритті рахунку в цінних паперах.

Обов'язково слід відзначити скорочені строки скликання загальних зборів - 30 днів, у порівнянні з раніше діючою вимогою, повідомити акціонерів про майбутні збори не менш ніж за 45 днів до дати зборів.   

Звертає на себе увагу неузгодженість окремих позицій Закону в питанні про спосіб повідомлення акціонерів про майбутні збори. Так у статті 35 Закону зазначено, що повідомлення акціонерам направляється таким способом, як це визначено в статуті Товариства. Одночасно в ст. 1 Закону передбачено, що повідомлення акціонерам направляються листом з описом вкладення з повідомленням. Таким чином, як би акціонери не передбачили порядок повідомлення про майбутні збори, якщо це не буде лист із описом вкладення з повідомленням, належним повідомленням воно не буде.

Дуже важливо знати, що відповідно до нового Закону,  тільки товариство з кількістю акціонерів - власників простих акцій більше 1000 осіб, має не пізніше ніж за 30 днів до моменту проведення загальних зборів опублікувати в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення зазначених загальних зборів, а публічне акціонерне товариство додатково має направити повідомлення про проведення загальних зборів і його порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу. На наш погляд це небагато спрощує діючу процедуру організації загальних зборів, оскільки від обов'язку здійснювати публікацію про майбутні загальні збори будуть звільнені  непублічні акціонерні товариства з малою кількістю акціонерів, яких в Україні більшість.

Річні та позачергові загальні збори акціонерів

На відміну від існуючого порядку в Законі передбачено, що річні загальні збори акціонерного товариства повинні пройти не пізніше 30 квітня року наступного за звітним (ч. 2 ст. 32 Закону). До порядку денного річних загальних зборів відповідно до нового порядку  обов'язково включаються наступні питання:

- затвердження річного звіту товариства;

- розподіл прибутку та збитків товариства;

- ухвалення рішення за результатами розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора).

Крім цього не рідше ніж раз на три роки до порядку денного загальних зборів обов'язково включаються наступні питання:

- обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, які будуть укладатися з ними, встановлення розміру їхньої винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради;

- ухвалення рішення про припинення повноважень членів наглядової ради;

Аналіз вищевикладених положень свідчить про намір держави захистити інтереси міноритарних акціонерів, що найчастіше страждають від небажання менеджменту, підконтрольного акціонерові (акціонерам), який володіє більше 50 % акцій товариства, затверджувати фінансові результати роботи товариства та розподіляти отриманий прибуток (виплачувати дивіденди). Сподіваємося, що з набранням чинності Законом, підуть у небуття затримки з нарахуванням і виплатами дивідендів і конфлікти, аналогічні конфлікту навколо дивідендів ВАТ «УКРНАФТА», яка до цього часу не розподілила дивіденди за 2006, 2007 року. Безумовно, обов'язок провести до 30.04. щорічні збори акціонерів має кореспондуватися з нормою про відповідальність товариства за недотримання вищевказаної вимоги законодавства. Однак про наявність подібної норми мова поки не йде, що в умовах тотального правового нігілізму зводить нанівець зусилля держави в напрямку врегулювання конфліктної ситуації. 

Позачергові загальні збори акціонерів відповідно до нового Закону скликаються наглядовою радою (ч. 1 ст. 47 Закону). Уточнено також ініціаторів скликання позачергових зборів і приводи для їх скликання:

1) за власною ініціативою наглядової ради - з будь-якого приводу;

2) на вимогу виконавчого органа - у випадку порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності здійснення значної угоди;

3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора) - з будь-якого приводу;

4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подачі вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства - з будь-якого приводу;

5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.

Наглядова рада ухвалює рішення щодо скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту одержання відповідної вимоги. Звертаємо увагу на те, що раніше законодавством на розгляд зазначеної вимоги, надавалося 20 днів (ст. 45 Закону «ПРО ГТ»).

У випадку задоволення вимоги, позачергові загальні збори акціонерного товариства повинні бути проведені протягом 30 днів з дати подачі вимоги про їх скликання. Дана вимога Закону на мій погляд є нездійсненною, особливо це стосується великих акціонерних товариств. Справа в тому, що вже на стадії організації загальних зборів будуть порушені вимоги про повідомлення акціонерів про майбутні збори (розсилання інформації вимагає часу, так само як і публікація відповідної інформації в ЗМІ).  По тій же причині будуть порушені вимоги Закону про надання за 30 днів до дня проведення зборів документів, які будуть покладені в основу прийнятих на загальних зборах рішень - їх просто не встигнуть розробити! Якщо врахувати, що в наглядової ради є 10 днів на ухвалення рішення про проведення загальних зборів з дати подачі вимоги, то на організацію проведення самих зборів залишається всього лише 20 днів. Це положення Закону явно неузгоджене з іншими нормами.

Важливим нововведенням відносно позачергових зборів акціонерів  є передбачена ч. 5 ст. 47 Закону можливість наглядової ради скликати позачергові загальні збори акціонерів з письмовим повідомленням акціонерів про  його проведення та порядок денний не пізніше ніж за 15 днів до дати зборів, з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного. Таке право надане наглядовій раді у випадку, якщо того вимагають інтереси товариства. Щоправда при відсутності кворуму на таких позачергових загальних зборах, повторні загальні збори не проводяться. Безумовно, ця норма дозволяє акціонерному товариству оперативно вирішувати в невідкладному порядку багато питань забезпечення своєї життєдіяльності, а спрощена процедура скликання загальних зборів створить передумови для повноцінної участі акціонерів в управлінні справами товариства.

Порядок денний

Необхідно відзначити, що відповідно до Закону порядок денний загальних зборів акціонерів затверджується наглядовою радою. Скоротився й строк, протягом якого акціонери можуть вносити пропозиції про зміну порядку денного. Раніше цей строк становив 30 днів до дати зборів, відповідно до Закону - 20.

До позитивних моментів нового Закону варто віднести норму ч.4 ст. 38 Закону, відповідно до якої, пропозиції акціонерів (акціонера), які  в сукупності є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів. Нагадаємо, що раніше таким правом володіли акціонери, які у сукупності володіють 10 і більше відсотками акцій товариства. У цьому випадку рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не потрібно, а пропозиція вважається включеною до порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог Закону. Не менш важлива та обставина, що порядок денний позачергових загальних зборів і проекти рішень, за умови, що вони запропоновані акціонерами-ініціаторами позачергових загальних зборів, не можуть бути змінені наглядовою радою, а тільки доповнені новими питаннями або новими проектами рішень. Зниження з 10 до 5 % цензу участі у формуванні порядку денного загальних зборів, а також обмеження повноважень наглядової ради, контрольованої мажоритарними акціонерами, на користь акціонерам, що не володіють великими пакетами акцій. Дана обставина в кінцевому підсумку дозволить залучити на фондовий ринок України  й інституціональних інвесторів, що мають можливість розмістити свої кошти в реальну економіку країни, і фізичних осіб, які бажають розмістити тимчасово вільні кошти в дохідні фінансові інструменти, відмінні від банківських депозитів.

Реєстрація акціонерів  і проведення загальних зборів

Згідно ст. 40 Закону, порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється його статутом, а у випадку, якщо він не встановлений статутом, - рішенням загальних зборів. Головує на загальних зборах акціонерів голова наглядової ради, член наглядової ради або інша особа, уповноважена наглядовою радою, якщо інше не передбачено статутом. Таким чином, загальні збори акціонерів очолює голова наглядової ради. Очевидно, що такий порядок речей, позбавить загальні збори від необхідності вирішувати зайві організаційні питання, і перериватися для підрахунку голосів, для переходу відразу до розгляду істотних питань. 

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону, реєстрація акціонерів (їх представників) здійснюється на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством (як було зазначено раніше порядку складення переліку на даний момент немає).

Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, що призначається наглядовою радою, а у випадку скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостої статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.

Перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, додається до протоколу загальних зборів.

У випадку, якщо акція перебуває в загальній власності (наприклад, подружжя) декількох осіб, повноваження щодо голосування на загальних зборах здійснюється за їх згодою одним із співвласників або їх спільним представником. На жаль, у Законі не зазначено в якій формі має бути виражена згода власників, а тому до законодавчого врегулювання даного питання, самому товариству необхідно в статуті або в положенні про загальні збори, прописати порядок підтвердження повноважень одного із співвласників брати участь у загальних зборах, у тому числі й від імені інших власників акції, щоб уникнути будь-яких непорозумінь у процесі реєстрації на загальних зборах.

Кворум загальних зборів

Що стосується кворуму загальних зборів, то він відповідно до Закону залишився незмінним. Кворум визначається лічильною комісією за результатами реєстрації та повинен становити не менше 60 відсотків голосуючих акцій.

Порядок прийняття рішень загальними зборами

Згідно ч. 3 ст. 42 Закону, рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах і є власниками голосуючих по цьому питанню акцій, крім випадків, коли цим Законом не встановлене інше. Статутом приватного товариства може встановлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень із питань порядку денного, крім питань:

про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства;

про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства щодо відшкодування збитків, нанесених товариству;

про звернення з позовом у випадку недотримання вимог цього Закону при здійсненні значної угоди.

Також необхідно відзначити, що прийнятим Законом значно розширений перелік питань, для прийняття яких необхідно більш ніж три чверті голосів акціонерів від їхньої загальної кількості. Серед зазначених питань можна відзначити анулювання викуплених акцій, рішення про розміщення акцій, збільшення та зменшення статутного капіталу, здійснення значної угоди на суму більше 50% активів Товариства.

Спосіб голосування

Згідно ст. 43 Закону, голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування. У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, а також у товаристві з кількістю простих акціонерів більше 100, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.

Голосування на загальних зборах бюлетенями для нас є новинкою, але як ми вже повідомляли в попередній статті, подібні голосування передбачені в законодавстві Російської Федерації й дуже успішно використовуються на практиці. Але разом з тим порівнявши наші закони можна знайти деякі відмінності.

Так, наприклад, згідно ч. 4 ст. 43 Закону, бюлетень для голосування визнається недійсним у випадку, якщо він відрізняється від офіційно виготовленого акціонерним товариством зразка або на ньому відсутній підпис акціонера (представника). У випадку якщо бюлетень для голосування містить кілька питань, винесених на голосування, визнання його недійсним щодо одного питання є підставою для визнання недійсним щодо інших питань. У той же час згідно ст. 61 Закону РФ «Про акціонерні товариства», Бюлетені для голосування, заповнені з порушенням вимог, визнаються недійсними, і голоси по питаннях, що містяться в них, не підраховуються. У випадку якщо бюлетень для голосування містить кілька питань, поставлених на голосування, недотримання вищевказаної вимоги у відношенні одного або декількох питань не спричиняє визнання бюлетеня для голосування недійсним у цілому. На наш погляд законодавство РФ у цьому питанні є більше коректним, ніж наш новий Закон, можливо в майбутньому в наш закон з урахуванням практики його застосування будуть внесені певні зміни.

Підрахунок голосів на загальних зборах здійснює лічильна комісія, що обирається загальними зборами акціонерів. І за результатами голосування складається протокол про результати голосування із зазначенням дати, переліку питань і кількості голосів відданих «за» або «проти» прийняття того або іншого питання. Рішення загальних зборів акціонерного товариства вважаються прийнятим з моменту складання зазначеного протоколу. Після чого підсумки голосування повинні бути оголошені на загальних зборах, під час якого проводилося голосування.

Протокол загальних зборів акціонерного товариства складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів і підписується головою та секретарем загальних зборів.

Спрощена процедура прийняття рішень ЗЗА

Відзначаємо як позитивну, норму нового Закону, що передбачає спрощену процедуру прийняття рішень ЗЗА.

Так згідно ч. 1 ст. 48 Закону, у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства з кількістю акціонерів не більше 25 осіб, допускається ухвалення рішення методом опитування. У такому випадку проект рішення або питання для голосування направляється акціонерам - власникам голосуючих акцій, які повинні в письмовій формі повідомити свою думку щодо нього. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього акціонера - власника голосуючих акцій всі акціонери - власники голосуючих акцій повинні бути в письмовій формі проінформовані головою зборів про ухвалене рішення.

Негативним моментом, що зводить нанівець весь позитив спрощеної процедури прийняття рішень ЗЗА є та обставина, що рішення вважається прийнятим у випадку, якщо за нього проголосували всі акціонери - власники голосуючих акцій. Очевидно, що в такому випадку наглядова рада буде змушена поставити це питання на голосування на позачергових загальних зборах, де, набравши необхідну кількість голосів, хоч і із запізненням потрібне рішення все-таки буде прийнято. У цьому відношенні здається необґрунтованою вимога Закону, що вимагає 100% підтримки рішення, прийнятого по спрощеній процедурі.

Також спрощена процедура прийняття рішень передбачена для товариства з одним акціонером. Так згідно ст. 49 Закону, у випадку, якщо акціонерне товариство складається з однієї особи, до такого товариства не застосовуються положення статей 33 - 48 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства. Повноваження загальних зборів товариства, передбачені статтею 33 цього Закону, а також внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноособово. Рішення акціонера з питань, які стосуються компетенції загальних зборів, оформляється ним у письмовому вигляді (у формі наказу) і засвідчується печаткою товариства або нотаріально.

Висновок

Проаналізувавши положення закону, які регламентують повноваження, порядок підготовки та проведення загальних зборів акціонерного товариства, можна зробити висновок, що в цілому процедура проведення та підготовки загальних зборів зазнала серйозних змін. З одного боку, ці зміни спростили, а з іншого боку ускладнили процедуру роботи вищого органу акціонерного товариства. Вважаю, що більш детальну оцінку новому порядку проведення загальних зборів ми зможемо дати не пізніше, як у травні-червні цього року, коли будемо вже на практиці вивчати всі переваги та недоліки нових норм. Звичайно, існує багато прогалин, необхідно вносити зміни в законодавство, у тому числі в законодавство про депозитарну систему, відсутня система підзаконних актів, наявність яких передбачена самим законом. У черговий раз із гіркотою відзначаємо відсутність системного підходу в розробці нормативних актів: адже до набрання чинності Законом так мало часу! Невже при розробці закону не можна було хоча б концептуально розробити проекти підзаконних актів, передбачених самим Законом?




повернутися до списку