ЮСТ УКРАЇНА

english version
русская версия
карта сайту
зворотний зв'язок
ПРО ФІРМУ ПОСЛУГИ ПАРТНЕРИ ЮРИСТИ КЛІЄНТИ НОВИНИ ПУБЛІКАЦІЇ ВАКАНСІЇ
Заснована у 2006 році

Україна, 01004, Київ
вул. Червоноармiйська, 9/2, офiс 7
тел.: + 38 (044) 289 3148
факс: + 38 (044) 492 0504

Донецький офiс
Україна, 83015, Донецьк
проспект Миру, 15, офiс 33
тел.: + 38 (062) 343 4084
факс: + 38 (062) 343 4083

 
Публікації
Про те, як Кабмін інвестиційний клімат покращував...

Зпочатку поточного року ми спостерігаємо, як Кабінет Міністрів України активно почав «викорінювати корупцію» в усіх найбільш важливих сферах суспільнихвідносин. І не встиглосуспільствовідпочити від славнозвісних нормативно-правових актів у сфері земельних відносин і приватизації, а також від незрозумілого становища ДКЦПФР, як у вищих колах влади вибухнув новий скандал, а вже й без того занадто здивовані інвестори задумалися ще більше про перспективи роботи в умовах української економіки.

Наступним кроком Кабміну в «боротьбі з корупцією» стало безпрецедентне рішення в односторонньому порядку призупинити дію угоди з Компанією Vanco International ltd про розподіл продукції.

Нагадаю, в 2006 році уряд, у той час очолюваний Віктором Януковичем і компанія Vanco International ltd. підписали угоду на 30 років про розподіл продукції із Прикерченськоїділянки шельфу Чорного моря. На момент підписання зазначенаугода була високо оцінена як перспективний і важливий крок у зміцненні енергетичної безпеки України й підвищенні взаємовигідного співробітництва з іноземними інвесторами. Як очікувалося, підписання угоди призведебільш ніж до 20 млрд. доларів США інвестицій для геологічного вивчення шельфу, видобутку понад 200 млн. тон вуглеворододів, а також більше 200 млрд. надходжень до державного бюджету. Перед підписанням даної угоди проводився конкурс, на якому 25 березня 2006 року вищевказана компанія здобула перемогу.

Після перемоги в тендері права та обов'язки компанії Vanco International ltd, що є дочірньою компанією Vanco Energy Company (США) передані Vanco Prykerchenska Ltd, 100 % власником якої є та ж американська компанія.

Але не «пройшло й півроку», як Міністерство охорони навколишнього середовища Наказом від 05.04.2008 року анулювало спеціальний дозвіл на користування надрами від 05.12.2007 року № 273, виданий компанії «ВенкоПрикерченськаЛтд», а Кабмін  21 травня ухвалив рішення щодо призупинення дії угоди.

Після прийняття вищевказаних рішеньсвою правову позицію висловило Міністерство охорони навколишнього середовища. На думку Міністерства, спеціальний дозвіл на користування надрами було видано при попередньому уряді з порушенням чинного законодавства України та умов оголошеного державою конкурсу на підписання угоди.

Як вказуєінформслужба Міністерства, відповідно до Закону України "Про угоди про розділ продукції" спеціальний дозвіл на право користування надрами повинна була одержати компанія «ВенкоІнтернешнлЛімітед». Однак, 5 грудня в 2007 р. такий дозвіл був наданий іншій компанії - "ВенкоПрикерченськаЛТД".

Підставою для цього став п. 2 статті 37 угоди між Кабінетом міністрів України та компанією "ВенкоІнтернешнлЛТД", що допускає переуступку прав та обов'язків. Однак, на думку Міністерства, така процедура не передбачає переуступки саме спецдозволу на користування надрами. Тобто дозвіл повинен був бути наданий винятково компанії "ВенкоІнтернешнлЛТД", а подальша передача прав та обов'язків – лише після такого надання.

Міністерство також вказало на грубе порушення процедури переуступки. "ВенкоПрикерченськаЛТД" не відповідає передбаченим умовами конкурсу кваліфікаційним вимогам до інвестора. Інвестор повинен мати відповідний досвід ведення геологорозвідувальних робіт в умовах морських акваторій, необхідне сучасне технологічне та технічне забезпечення, володіти підтвердженими фінансовими активами тощо. Жоден з вищезгаданих критеріїв не може бути віднесений до компанії "ВенкоПрикерченськаЛТД", що була створена лише в серпні 2007 р., і про яку в розпорядженні Міністерства охорони навколишнього середовища немає жодних документів, крім доручення, відповідно до якого інтереси компанії в Україні представляє кілька молодих людей.

Крім порушень в переуступці прав від компанії "ВенкоІнтернешнлЛТД" до "ВенкоПрикерченськаЛТД", Міністерство охорони навколишнього середовища вказує на порушення при проведенні самого конкурсу. Претендентом на участь в конкурсі була "ВенкоІнтернешнлЛТД". З її заявки вбачається, що саме вона приймає на себе зобов'язання по безумовномувиконанню умов та правил участі в конкурсі. Як вимагалося, у конкурсній документації до заявки повинна була бути надана інформація про компанію, і документи, що підтверджують її фінансову спроможність. Але надані були фінансові звіти та аудиторські висновки, що стосуються компанії "ВенкоЕнерджіКомпані". При цьому, заявляючи про намір брати участь у конкурсі, компанія-заявник взяла на себе фінансові зобов'язання в розмірі 330 млн. дол. США, а з наданих установчих документів вбачається, що статутний капітал "ВенкоІнтернешнлЛТД"становить 12 тис. дол. США, які на 100% належать "ВенкоЕнерджіКомпані". У заявці містятьсявідомості про діяльність і фінансові результати компанії-засновника "ВенкоЕнерджіКомпані", однак будь-яких зобов'язань з боку засновника відносно участі в конкурсі в заявці не зазначено.

Таким чином, при проведенні конкурсу Міжвідомча комісія оцінювала пропозиціюоднієї компанії - "ВенкоІнтернешнлЛімітед", а фінансові можливості й досвід іншої - "ВенкоЕнерджіКомпані", що не приймала на себе відповідних зобов'язань. У випадку невиконання своїх зобов'язань "ВенкоІнтернешнлЛімітед" могла б понести відповідальність лише у розмірі свого статутного капіталу 12 тис. дол. США.

Не змусила себе чекати реакція Генеральної прокуратури України. 17.05.2008 року прокуратурою винесений протест на Наказ Міністерства, обґрунтований, зокрема, тим, що відповідно до Порядку надання в 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабміна від 27.02.08 № 273, Міністерство охорони навколишнього середовища має право анулювати спеціальні дозволи тільки у випадках відсутності необхідності надалі в користуванні надрами, відмови користувача земельної ділянки від подальшого користування надрами, відмови користувача від права користування, припинення діяльності юридичної особи, користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього середовища або шкідливих наслідків для здоров'я людей, використання надр не за цільовим призначенням та ін.

У зв'язку з вищевикладеними позиціями державних органів хотілося б висловити свої міркування з цього приводу. У відповідності зі ст. 26 Закону «Про угоди про розподіл  продукції» інвестор має право повністю або частково передати свої права та обов'язки за договором іншій особі, а згідно ст. 4 держава забезпечує кожному з інвесторів надання спеціальних дозволів на користування надрами. У зв'язку із цим якось безглуздо виглядає позиція Міністерства про те, що переуступка прав «не передбачає переуступки спецдозволу». Очевидно, що спецдозвіл був виданий після підписання відповідної угоди про передачу прав і обов'язків та узгодження її з урядом, а про будь-яку переуступку дозвільного документу мова йти не може в принципі.

Далі, за відсутності необхідної інформації навряд чи в Міністерства не було можливості звернутися до Компанії з відповідним запитом.  І саме головне, крім порожніх міркувань Міністерство так і не пояснило, яким же нормативно-правовим актом воно керувалося при анулюванні раніше виданого дозволу. Не можна не звернути увагу на те, що в ч. 3 ст. 28 Закону зазначено, що прийняття рішень обмежувального характеру органами державного контролю та нагляду допускається тільки у випадках і в порядку, передбачених у ч. 2 ст. 17 і ч. 2 ст. 27 цього Закону. Але як ми не шукали, норму, що підходить для Міністерства в зазначених статтях Закону знайти не вдалося.

Крім того, як вбачається з протесту прокуратури, будь-якої попередньої перевірки виконання умов угоди у відповідності зі ст. 28 Закону ані Міністерством, ані Міжвідомчою комісією взагалі не проводилося.

У свою чергу, Кабмін також не вдавався в деталі відповідного законодавства та обґрунтував свої дії ще куди простіше, мовляв, угода «суперечить національним інтересам», більшетого «розкрита масштабна корупційна схема діяльності попереднього складууряду».

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону «Про угоди про розподіл продукції» держава гарантує незмінність законодавства стосовно прав і обов'язків сторін за угодою. У той же час зазначені гарантії дійсно не поширюються на випадки прийняття нормативних актів, зокрема, у сфері національної безпеки. Крім того, частина 2 ст. 27 Закону відсилає до ст. 17 Закону, яка імперативно встановлює, що право користування надрами під час виконання умов про розподіл продукції може бути обмежено, тимчасово заборонене (призупинено) або припинено Кабміном у випадку виникнення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей або навколишньомусередовищу в порядку, передбаченому такою угодою.

Однак, без особливих роздумів щодо правової суті вже давно вивченого міжнародним публічним правом поняття «національної безпеки» Кабінет Міністрів України почав цим поняттям запекло оперувати. Це при тому, що Рада національної безпеки та оборони України таку позицію далеко не поділяє, арішеннямРНБО від 16 травня 2008 року «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави», введеним в дію Указом Президента від 20.05.2008 року уряд зобов'язали скасувати своє рішення.

А от заяви, що пролунали з боку першого Віце-прем'єра змусили мене як юриста дійсно замислитися про «національну безпеку» України від дій власного ж уряду. За словами чиновника, Конституція України гарантує громадянам можливість не виконувати злочинні рішення, а видача дозволу на розробку газу офшорній компанії є злочином. Однак, на статтю Кримінального Кодексу, що передбачає відповідальність за таке діяння панТурчинов вказати звичайно не зміг. Дуже хотілося б сподіватися, що це був такий жарт дотепний. Однак, чомусь відразу згадався колись нашумілий «дозвіл» Прем'єра не виконувати «незаконні» судові рішення органам митниці та ДПАУ...

З боку Кабміну також пролунала заява про те, що уряд впевнений у своєму виграші в будь-якому міжнародному суді, крім того жодні санкції Україні не загрожують.

У зв'язку із зазначеним не втримаюся процитувати Прем'єра, яка за правом  прагне стати одним з живих класиків: «Те, що відбулося зVаncо, усі розуміють, що там відбулося. Ніяких не буде позовів і ніяких штрафних санкцій. А навіть, якщо якісь камікадзе на підставі таких незаконних дій звернуться до будь-якого міжнародного суду, Україна не просто це виграє, а виграє дуже сильно всі ці спори», - заявила Юлія Тимошенко.

А от Секретаріат Президента та Рада національної безпеки і оборони такої впевненості чомусь не поділяють, більше того, оцінюють ситуацію як критичну та таку, що загрожує Україні збитками до 200 млрд. доларів. Можу висловити припущення, що впевненість Кабміну формує не обґрунтованість правової позиції (над якою, до речі, тільки почали працювати залучені юридичні фірми Barlow Lyde & Gilbert LLP і International Law Group Astapov Lawyers), а впевненість у власній (а не державній) безкарності при будь-якому рішенні міжнародного комерційного арбітражу. За попереднім висновком залучених юристів, правова позиція уряду лежить у площині порушення процедури проведення конкурсу та виконання його умов.

Як і слід було розраховувати, Vanco, дотримуючись умов арбітражної угоди, ініціювала арбітражну процедуру, звернувшись до уряду з вимогою про проведення переговорів. Якщо протягом 60 днів від дня одержання письмової вимоги сторони не дійдуть згоди, Vanco матиме право звернутися з позовом до Арбітражного Інституту Стокгольмської Торговельної Палати.

У випадку програшу, зурахуванням можливих міжнародних наслідків для України, гадаю, що уряду не вдасться під будь-яким приводом ухилитися від виконання рішення міжнародного арбітражу.

Надалі мотиви поведінкиуряду стали ще більш очевидними. Прем'єр, нібито з метою мирного врегулювання запропонувала Vanco нові умови співробітництва: якщо в договорі про розділ продукції від 2006 року було зазначено рівний її розподіл (50 на 50), то тепер Прем'єр пропонує скоротити частку американської компанії до 35%, а 65% продукції віддати Міністерству охорони навколишнього середовища. Однак, така великодушна пропозиція не була сприйнята компанією Vanco як можливий спосіб вирішення ситуації.

Автор статті не виключає, що при проведенні конкурсу були допущені певні порушення, однак це в жодному разі не може слугувати виправданням не правового вирішення конфлікту. Те, що дії Кабміну аж занадто далекі від Закону очевидно не озброєним оком. Зурахуванням озвученої в ЗМІ правової позиції уряду щодо «загрози національній безпеці» та виходячи із власного аналізу досить вдалого для інвесторів Закону України «Про угоди про розподіл продукції» можу припустити, що у випадку розгляду спору міжнародним комерційним арбітражем доводи української сторони навряд чи будуть звучати для суддів переконливо. А не радує мене як громадянина в цій ситуації саме те, що, не дивлячись на ймовірне відновлення законних прав американського інвестора судом, навряд чи Кабмін зробить для себе висновки й відмовиться від політики «виломлювання рук» неугодним бізнес-структурам. І в кінцевому підсумку постраждає ніяк не уряд, а все українське суспільство, яке внаслідок бездарної політики втратить найширші можливості розвитку економіки шляхом залучення нових іноземних інвестицій, не кажучи вже про можливі розміри суми компенсації інвестору.  І от це вже, пані Прем'єр, буде дійсно пограбуванням усього українського суспільства...




повернутися до списку